Лісяний Микола Іванович

Лісяний Микола Іванович (06.04.1946–13.05.2023) – лікар-імунолог, доктор медичних наук (1980), професор (1985), заслужений діяч науки і техніки України (1996), член-кореспондент НАМН України (2011).

Народився в селі Лосятин Васильківського р-ну Київської області.

Закінчив Київський медінститут (1968).

Аспірант і асистент Київського медінституту (1968–1973), ст. наук. співроб. Київського інституту удосконалення лікарів (1974–1981). В Інституті нейрохірургії працював з 1981 р. Керівник відділу нейроімунології (1982-2023).

Провідний вчений у галузі імунології, відомий як організатор нового напрямку імунології – нейроімунології.

Наукові напрямки роботи: нейроімунологія, імунологія черепно-мозкової травми, імунологія та імунотерапія злоякісних пухлин мозку, біологія стовбурових клітин, трансплантаційний імунітет.

За дослідження з вивчення впливу малих доз опромінення на нервову та імунну системи у 2016 р. нагороджений Грамотою ООН за вагомий внесок у вивченні наслідків ЧАЕС.

Під керівництвом професора М.І. Лісяного виконано 19 кандидатських та 3 докторські дисертації.

Автор понад 560 наукових робіт та 9 монографій.

Основні монографії: «Черепно-мозговая травма и иммунологическая реактивность организма» (1991г.); «Після-радіаційна енцефалопатія» (1993); Механізми імунонейропатологічних процесів при дії радіаційного опромінення (2001); «Иммунная система головного мозга» (1999); «Иммунология и иммунотерапия рассеянного склероза» (2003); «Нейрогенная дифференцировка стволовых клеток (2005), Иммунология и иммунотерапия злокачественных опухолей мозга (2011).