Киричинський Олексій Романович

Киричинський Олексій Романович (31.12.1888 – 02.12.1970), доктор мед. наук (1949), невропатолог, фізіотерапевт.

Після закінчення в 1912 р. медичного факультету Київського університету Святого Володимира О.Р.Киричинський був залишений ординатором на кафедрі нервових хвороб, яку очолював проф. М.М. Лапинський, і вже тоді проявив особливу увагу до фізичних методів лікування.

В 1923 р. Олексій Романович був призначений завідувачем фізіотерапевтичного відділу “4-ї Радянської санаторії”, після її реорганізації — завідувачем фізіотерапевтичного відділу Психоневрологічного інституту.

В 1944 р. він організував і очолив кафедру фізіотерапії Інституту удосконалення лікарів.

У НДІ нейрохірургії від 1950 завідував відділом відновлювальної нейрохірургії та фізіотерапії.

О.Р.Киричинський — засновник вчення про значення рефлексогенних зон шкіри та слизових оболонок при дії на них фізичних факторів.

За монографію “Вегетативно-сегментарна фізіотерапія” (1949) йому було присвоєно вчений ступінь доктора медичних наук.

О.Р.Киричинський вперше в Радянському Союзі розробив та впровадив у практику метод парафінотерапії, дав наукове обгрунтування застосування цього методу при вогнепальних ураженнях головного мозку. Він впровадив метод азотно-газових ванн типу Цхталтубо у некурортних умовах, розробив методики застосування УВЧ при різних патологіях.

Протягом всього життя О.Р.Киричинський розробляв основну проблему фізіотерапії — наукове обрунтування застосування фізичних факторів. Він створив сучасну нервово-рефлекторну теорію фізіотерапії, сприяв становленню і розвитку фізіотерапії як науки.

Автор понад 100 наукових праць у вітчизняній та зарубіжній літературі, в тому числі 6 фундаментальних монографій, був автором ряду статей у Великій медичній енциклопедії.

Похований у Києві на Берковецькому кладовищі (ділянка № 39).