|
|
|||||||
Киричинський Олексій Романович
Після закінчення в 1912 р. медичного факультету Київського університету Святого Володимира О.Р.Киричинський був залишений ординатором на кафедрі нервових хвороб, яку очолював проф. М.М. Лапинський, і вже тоді проявив особливу увагу до фізичних методів лікування. В 1923 р. Олексій Романович був призначений завідувачем фізіотерапевтичного відділу “4-ї Радянської санаторії”, після її реорганізації — завідувачем фізіотерапевтичного відділу Психоневрологічного інституту. В 1944 р. він організував і очолив кафедру фізіотерапії Інституту удосконалення лікарів. У НДІ нейрохірургії від 1950 завідував відділом відновлювальної нейрохірургії та фізіотерапії. О.Р.Киричинський — засновник вчення про значення рефлексогенних зон шкіри та слизових оболонок при дії на них фізичних факторів. За монографію “Вегетативно-сегментарна фізіотерапія” (1949) йому було присвоєно вчений ступінь доктора медичних наук. О.Р.Киричинський вперше в Радянському Союзі розробив та впровадив у практику метод парафінотерапії, дав наукове обгрунтування застосування цього методу при вогнепальних ураженнях головного мозку. Він впровадив метод азотно-газових ванн типу Цхталтубо у некурортних умовах, розробив методики застосування УВЧ при різних патологіях. Протягом всього життя О.Р.Киричинський розробляв основну проблему фізіотерапії — наукове обрунтування застосування фізичних факторів. Він створив сучасну нервово-рефлекторну теорію фізіотерапії, сприяв становленню і розвитку фізіотерапії як науки. Автор понад 100 наукових праць у вітчизняній та зарубіжній літературі, в тому числі 6 фундаментальних монографій, був автором ряду статей у Великій медичній енциклопедії. Похований у Києві на Берковецькому кладовищі (ділянка № 39). |
||||||||
|
Контент менеджмент: Anna Nikiforova Контент менеджмент: Tetyana Yovenko |