Тананайко Петро Герасимович

Тананайко Петро Герасимович (29.06.1894 – 05.12.1958) – лікар-нейрохірург, канд. мед. наук (1947).

Закінчив медичний факультет Київського Університету (1916).

Військовий лікар Царської Армії (1916–1918), ординатор клініки Київського медичного інституту (1918–1923), лікар-хірург в поліклініці і бюро чергувань Червоного Хреста (1924–1925), завідуючий хірургічним відділенням Проскурівської окружної лікарні Кам’янець-Подільської області, лікар-хірург 1-ї поліклініки м.Києва (1937–1941), начальник нейрохірургічної групи на фронті Великої Вітчизняної війни (1941–1945). З 1945 р. працює в Київському НДІ нейрохірургії: мол. наук. співроб. відділення нейроонкології (1945–1948), ст. наук. співроб. цього ж відділення (1948–1952), керівник відділу вегетативної нервової системи (1952–1956), керівник відділу нейроонкології (1956–1958).

Учасник Великої Вітчизняної війни (1941–1945). Нагороджений 3 орденами та 2 медалями.

Основні напрямки наукової діяльності: кортико-вісцеральна патологія в хірургії, нейроонкологія.

Автор 8 наукових робіт.

Основні роботи: До питання про оперативне лікування рухливої нирки (1926), Про виразку тонкої кишки (1931), Про пошкодження черепу та мозку (1942), Вогнищеві пошкодження венозних пазух твердої мозкової оболонки та їх хірургічне лікування (1948).

Похований у Києві на Лук’янівському кладовищі.