Морозов Анатолій Миколайович

Морозов Анатолій Миколайович (08.11.1949-22.12.2021) – лікар-нейрохірург, д-р мед. наук (2000), проф. (2002), член-кореспондент НАМН України (2021), Заслужений лікар України (1994).

У 1972 р. з відзнакою закінчив Вінницький медичний інститут ім.М.І.Пирогова. У 2016 році Морозов А.М. з відзнакою закінчив Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця за спеціальністю фармація та отримав другу вищу освіту.

Працював лікарем-хірургом (Вороновицька районна лікарня Вінницької області, поліклініка Черкаського шовкового комбінату, 1972–1974 p.p.), з 1974 р. – лікар-нейрохірург Черкаської обласної лікарні, з 1988 р. – лікар-нейрохірург, завідувач відділенням нейротравми Черкаської міської лікарні №3. У 1979 р. вступив до клінічної ординатури з нейрохірургії в Київський НДІ нейрохірургії, яку закінчив в 1981 році. З 1981 р. – лікар-нейрохірург Київського НДІ нейрохірургії, без відриву від виробництва закінчив аспірантуру, в 1988 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: “Контактна хіміотерапія гліом головного мозку з застосуванням полімерного плівкого детонатору”, з 1990 р. – старший науковий співробітник Київського НДІ нейрохірургії, з 1991 р. – асистент, з 1992 р. по 1999 рік – доцент кафедри нейрохірургії Українського державного медичного університету ім. акад. О.О. Богомольця (нині Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця). В 2000 р. обраний проф. кафедри нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. З 2017 до 2021 р. – головний лікар Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова НАМН України.

В 1999 р. закінчив докторантуру по нейрохірургії і захистив докторську дисертацію на тему: “Клініко-епідеміологічні особливості гострої черепно-мозкової травми і підвищення ефективності спеціалізованої нейрохірургічної допомоги в Україні”.

Понад 10 років (1986-2000), не відриваючись від клінічної та науково-педагогічної роботи, працював в Міністерстві охорони здоров’я України на посадах, послідовно, головного інспектора Головного управління науково-дослідних робіт, заступника начальника Головного управління лікувально-профілактичної допомоги, помічника міністра, начальника Головного управління лікувально-профілактичної допомоги, голови Центральної атестаційної комісії та члена Колегії МОЗ України. В подальшому, протягом 7 років, також продовжуючи займатися клінічною та науково-педагогічною роботою, перебував на посаді заступника генерального директора ДУ «Державний експертний центр МОЗ України», керуючи клінічним сектором Центру, був першим та беззмінним головою Центрального формулярного комітету МОЗ України.

У 2019 р. був нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським народом», кавалер ордена «За заслуги» (2020). Мав вищу атестаційну категорію за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров’я». З 2021 р. – радник президента та член правління ГО «Українська нейрохірургічна асоціація».

Основні напрямки наукової діяльності: нейротравматологія, нейроонкологія. Останніми роками працював в області соціальної медицини – проводив наукове та науково-методичне обґрунтування (на прикладі ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова НАМН України») переходу закладів охорони здоров’я України від фінансової моделі утримання закладу на фінансову модель оплати за конкретно надані послуги, що є основою сучасної реформи системи охорони здоров’я України.

Автор 302 друкованих наукових праць, з них 25 монографій.

Основні роботи: Региональные и локальные методы химиотерапии злокачественных опухолей головного мозга (1983), Способ лечения злокачественных опухолей головного мозга (автор. св. М 1102094 от 07.03.94), Способ лечения злокачественных опухолей (автор. св. 11244S1 от 15.07.94), Проблемы качества, эффективности и стандартизации в нейротравматологии как составной части современной модели здравоохранения (1995), Клинико-морфологическая характеристика тяжелой черепно-мозговой травмы (1995), Тимчасові стандарти діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги (1999), Проблема якості в охороні здоров’я (2002), Уніфікована методика з розробки клінічних настанов, медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на засадах доказової медицини (в 2-х частинах) (2009), Про розробку першого випуску Державного формуляра лікарських засобів (2009), Триплексное сканирование в неврологи и нейрохирургии: учебное6 пособие (2013), Державний формуляр лікарських засобів (2009, 2010, 2011, 2012, 2013), Застосування іонних блокаторів кетаміну та верапамілу для проведення диференційної діагностики рецидивів гліом та гальмування пухлино асоційованого запалення при гліомах головного мозку (2015), Стандартизація в нейрохірургії (в шести частинах), (2019, 2020), Correlation Between Indicators of Blood Cells Aggregation Level and the Number of Lymphoblasts and Monocytes in Patients with Glioblastomas (2021).

Похований в с. Щасливому Бориспольского р-ну.