Сергієнко Тарас Михайлович

Сергієнко Тарас Михайлович (06.07.1918 – 15.09.2001) – доктор мед. наук (1968), проф. (1974), провідний науковий співробітник-консультант (1986).

Закінчив 1-й Московський медичний інститут (1941). Учасник Великої Вітчизняної війни (1941–1945). Хірург Гостомельської дільничої лікарні (1945–1948). З 1948 р. працює в Київському НДІ нейрохірургії: аспірант (1948–1951), старший науковий співробітник (1951–1956), керівник відділу експериментальної нейрохірургії (1956–1986).

Канд. мед. наук (1953), старший науковий співробітник (1951). В 1968 р. захистив докторську дисертацію “Повільно наростаюча внутрішньочерепна гіпертензія”. Відмінник охорони здоров’я, нагороджений орденом, 14 медалями.

Основні напрямки наукової діяльності: нейроонкологія, судинна нейрохірургія (патогенез), черепно-мозкова травма. Автор 170 наукових робіт, і монографії, 5 винаходів, 80 раціоналізаторських пропозицій. Під його керівництвом виконано 7 кандидатських і 2 докторські дисертації.

Основні роботи: Роль судинного фактору в патогенезі і компенсації внутрічерепної гіпергензії (1964), Набряк та набухання мозку як нейрохірургічна проблема (1987), імпедансометрія в нейрохірургічній практиці (1989), Методика проведення роздільної імпедансометрї мозку і біологічних об’єктів (1989) та ін.

Похований у Києві на Берковецькому кладовищі (ділянка № 39).