Ромоданов Андрій Петрович

Ромоданов Андрій Петрович (11.11.1920 – 05.08.1993) – доктор мед. наук (1963), проф., заслужений діяч науки (1964), лауреат Державної премії України (1978) та премії імені М.Н.Бурденка (1982), акад. АМН СРСР (1974–1991), акад. РАМН (1991), акад. АН України (1992), акад. і член Президії АМН України (1993).

Закінчив евакуйований у м.Челябінську Київський мед. ін-т (1942).

Учень акад. О.І. Арутюнова. У 1963 р. захистив докторську дисертацію на тему “Пухлини головного мозку у дітей (клінічні особливості, діагностика та лікування)”. З 1964 р. директор Київського НДІ нейрохірургії (1964–1993), зав. каф. нейрохірургії Київського мед. ін-ту (1986–1993).

Автор понад 450 наукових праць, в тому числі монографій — 24, винаходів — 23, присвяченим питанням нейроонкології, судинної патології головного мозку, нейрохірургії дитячого віку, нейротравмі, функціональній та відновній нейрохірургії, вдосконаленню нейрохірургічної служби в Україні.

Під його керівництвом виконано 30 докторських і 52 кандидатських дисертації.

Голова Українського наукового товариства нейрохірургів, відмінник охорони здоров’я (1963).

Учасник Великої Вітчизняної війни, пройшов бойовий шлях від Москви до Берліна. Нагороджений 10 орденами (5 із них бойові) та 15 медалями, в тому числі медаллю “Золота Зірка” Героя Соціалістичної Праці.

Основні роботи: Опухоли спинного мезга (1976), Родовая черепно-мозговая травма у новорожденны (1981), Атлас операций на головном мозге (1986), Атлас топической диагностики заболеваний нервной системи (1987), Нейрохирургия. Учебное пособие для медицинских институтов (1990), Черепно-мозговая травма й иммунологическая реактивность организма (1991), Черепно-мозговая травма й общесоматическая патология (1992).

Похований у Києві на Байковому кладовищі.