Канюка Юрій Іванович

Канюка Юрій Іванович (23.10.1929 – 27.06.2001) – канд. мед. наук (1962), лікар-психіатр Інституту нейрохірургії (1988–2001).

Народився у м. Малин Житомирської області в родині лікарів.

Закінчив Київський медичний інститут (1953).

З 1953 р. працював в Інституті нейрохірургії: лікар-нейрохірург (1953–1962), молодший науковий співробітник (1962–1988), науковий співробітник (1988-2001), лікар-психіатр (1988–2001).

В 1962 р. захистив кандидатську дисертацію.

Основні напрями наукової діяльності: психопатологія при органічних захворюваннях з вогнищевим ураженням головного мозку (пухлинах, черепно-мозковій травмі, судинних процесах), гіперкінезах, епілепсії.

Автор 50 наукових праць, 6 раціоналізаторських пропозицій. Відмінник охорони здоров’я (1975).

Основні роботи: Про нейрохірургічну патологію у хворих з припадками “генуїнного типу” (1968), Особливості психічного стану після резекції часток правої і лівої півкуль і стереотаксичних операцій (1980), Динаміка психічного стану після стереотаксичних операцій (1980), Динаміка психічного стіну після стереотаксичних операцій у хворих з екстрапірамідними гіперкінезами (1985).