Вірозуб Ісаак Давидович


Вірозуб Ісаак Давидович (1917 – 28.03.1992, Єрусалим) – доктор мед. наук (1964), проф. (1966), засл. діяч науки (1985), керівник відділу нейрохірургії Донецького НДІ травматології та ортопедії (1958–1989).

Народився за єврейським календарем 16 кислева 5678 року, відповідно 13 грудня 1917 року (30 листопада ст. стилю).

Закінчив Київський медичний інститут (1941).

Учасник Великої Вітчизняної війни (1941–1945).

З 1945 р. працював в Київському НДІ нейрохірургії: мол. наук. співроб. (1945–1950), ст. наук. співроб. (1952–1958). З 1958 по 1989 – керівник відділу нейрохірургії Донецького НДІ травматології та ортопедії.

Канд. мед. наук (1950). В 1963 р. захистив докторську дисертацію “Структурно-біологічне обгрунтування клініки та хірургічного лікування пухлин мозочку у дорослих”, проф. (1966).

Нейрохірург вищої категорії, відмінник охорони здоров’я (1972)э, нагороджений 4 орденами та 14 медалями.

Основні напрямки наукової діяльності: нейроонкологія, нейротравматологія.

Автор 110 наукових робіт, 4 монографій,. 2 винаходів, 12 раціоналізаторських пропозицій. Під його керівництвом виконано 12 кандидатських дисертацій.

Основні роботи: Пухлини мозочку (1970), Довготривала регістрація епідурального тиску у нейрохірургічних хворих в післяопераційному періоді (1975), Спастичні явища при пошкодженні спинного мозку (1981), Корекція внутрішньочерепного тиску в комплексному лікуванні важкої черепно-мозкової травми (1990).

Похований на Оливковій горі в Єрусалимі (дільниця 16, ряд 1А, місце 12).