Семенов Микола Володимирович

Семенов Микола Володимирович (1905-?) – нейрофізіолог, доктор мед. наук (1952).

Народився у Москві.
1929 закінчив Медичний факультет І МДУ.

1932-1935 аспірант Інституту фізіології (Москва), захистив кандидатську дисертацію, після чого завідував лабораторією фізіології та патології у Московському нейрохірургічному інституті.

1940 розпочинає роботу в Київському психоневрологічному інституті. Поєднував науково-експериментальну роботу у галузі нейрофізіології та лікарську практику як старший науковий співробітник нейрохірургічної клініки.

У серпні 1941 разом з дружиною лікарем Г.І.Климаковою потрапили у полон під час київського оточення. Впродовж окупації Києва працював лікарем поліклініки Водників.

1943-1946 очолював нейрохірургічне відділення фронтового госпіталю, за роки служби був нагороджений дома орденами й двома медалями.

1946 повернувся до роботи в Київському психоневрологічному інституті. Одним із досягнень у повоєнній клініці стала розробка засобів боротьби з внутрішньочерепною гіпертензією після нейрохірургічних операцій.

1947 разом з доцентом М.А.Говсеєвим описали 20 випадків поранень лобних ділянок мозку, які ускладнилися типовою симптоматикою гострого живота, що мало важливе практичне значення.

1952 захистив докторську дисертацію під керівництвом проф. О.І.Арутюнова на тему: “Зміни температури головного мозку та їх виникнення у нормі й патології” (1952).

1950-1954 очолював лабораторію експриментальної нейрофізіології у Київському нейрохірургічному інституті. В подальшому був переведений на роботу до Українського НДІ харчування.