Бурлуцький Олександр Петрович

Бурлуцький Олександр Петрович (18.12.1929–15.09.2021) – лікар-нейрохірург, доктор мед. наук (1969).

Закінчив Воронезький медичний інститут (1953).

Навчався в клінічній ординатурі та аспірантурі Московського НДІ нейрохирургії ім. М.Н.Бурденка АМН СРСР (1953–1959), де захистив кандидатську дисертацію. Старший науковий співробітник Київського НДІ нейрохірургії (1959–1968). Захистив докторську дисертацію на тему: “Шунтуючі системи судин головного мозку” (1969). Доцент кафедри нейрохірургії Київського інституту удосконалення лікарів (1970–1971).

В подальшому очолював кафедри відомих медичних закладів: неврології Оренбурзького медичного інституту (1971–1972); неврології та нейрохірургії Вітебського медичного інституту (1972–1990); неврології та медичної генетики Воронезької медичної академії ім. М.Н.Бурденка (1990-2003).

Основні напрямки наукової діяльності: судинні захворювання головного мозку, нейроонкологія. Автор понад 200 наукових праць, серед яких монографії та підручники. Під його керівництвом виконано 3 докторські та 8 кандидатських дисертацій.

Основні роботи: Пухлини шишкоподібної залози (1962), Нова модифікація операції Брукса (1964), Артеріо-венозні аневризми і каротидно-кавернозні співустя (1977).

Похований у Воронежі.