Файнзільбер Яків Ісаакович

Файнзільбер Яків Ісаакович (1900–1973) – канд. мед. наук (1947), завідуючий відділом нейротравматології Київського інституту нейрохірургії (1950–1962).

Народився у Василькові Київської області.

Закінчив Київський медичний інститут (1925).

З 1925 по 1926 р. — лікар клініки невідкладної хірургії Жовтневої лікарні м. Києва, з 1927 по 1937 — ординатор хірургічного відділення окружної бази в м. Бобруйську (Білорусія). З 1937 по 1940 — хірург лікарні імені І.П.Павлова в м. Києві. Учень П.С.Бабицького та Л.А.Корейки. З 1946 по 1950 – лікар-нейрохірург Київського психоневрологічного інституту, ст. наук. співроб. (1950). Перший завідуючий відділом нейротравматології Київського інституту нейрохірургії (1950–1962).

Учасник Великої Вітчизняної війни, воював на Волховському, III-му Прибалтійському і Білоруському фронтах. Нагороджений 2 орденами та 3 медалями.

Автор 37 наукових праць по нейротравматології.

Основні роботи: Матеріали до клініки гострої травми черепа в світлі лікворної гіпо- та гіпертензії (1952), Раннє хірургічне лікування вогнепальних пошкоджень хребта та спинного мозку (1955), Діагностика та лікування закритих переломів кісток склепіння та основи черепа (1957).