Минуле і сьогоденняДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України» — провідна наукова установа України в галузі нейрохірургії, що поєднує високоспеціалізовану медичну допомогу, фундаментальні та прикладні наукові дослідження, підготовку наукових і клінічних кадрів та впровадження сучасних нейрохірургічних технологій Історія Інституту — це історія становлення та послідовного розвитку української нейрохірургічної школи, у якій формувалися й розвивалися напрями нейротравми, нейроонкології, судинної, функціональної, дитячої, спінальної, відновної та радіонейрохірургії Історія заснування, ключові етапи та керівництво 1950 — офіційне заснування Інституту 3 липня 1950 року наказом Міністра охорони здоров’я УРСР № 439 було затверджено структуру та штат Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії в кількості 291 штатної одиниці. Наказ передбачав реорганізацію Київського науково-дослідного психоневрологічного інституту в Київський науково-дослідний нейрохірургічний інститут, який став його правонаступником. Першим директором у період реорганізації був Петро Сергійович Тарасенко, який очолював Інститут протягом десяти місяців У 1950–1964 роках Інститут очолював академік АМН СРСР Олександр Іванович Арутюнов Діяльність О.І. Арутюнова стала основою формування сучасної української нейрохірургічної школи. У цей період створювалася клінічна та наукова база Інституту, формувалася система підготовки лікарських і наукових кадрів, розвивалися основні спеціалізовані напрями нейрохірургії У 1964–1993 роках Інститут очолював академік НАН та АМН СРСР Андрій Петрович Ромоданов У цей період сформувалися та отримали подальший розвиток кілька ключових наукових і клінічних напрямів Інституту: мікрохірургія, функціональна та стереотаксична нейрохірургія, нейроонкологія, дитяча нейрохірургія, нейротравма, судинна та відновна нейрохірургія Функціональна та стереотаксична нейрохірургія Одним із провідних учених цього напряму був професор О.О. Лапоногов. За участю співробітників Інституту та Інституту фізики АН України було розроблено кріогенну апаратуру для нейрохірургічних втручань Розвиток стереотаксичних операцій і кріогенної апаратури став одним із важливих напрямів української функціональної нейрохірургії Нейротравма Важливим напрямом роботи Інституту було дослідження черепно-мозкової травми та її наслідків. За розроблення методів діагностики й лікування пологової черепно-мозкової травми А.П. Ромоданов та Ю.С. Бродський були удостоєні премії імені академіка М.Н. Бурденка у 1982 році Мікрохірургія та нейроонкологія Починаючи з 1970-х років в Інституті активно розвивалася мікрохірургічна техніка та удосконалювалися методи хірургічного лікування пухлин головного мозку. Ці розробки стали одним із фундаментів подальшого розвитку сучасної нейроонкології та мультимодальної нейрохірургії 1989 — розвиток відновної нейрохірургії, у 1989 році В.І. Цимбалюк та Л.Д. Пічкур виконали трансплантацію ембріональної нервової тканини пацієнту з дитячим церебральним паралічем 1993–2013 — період керівництва академіка НАН та НАМН України Юрія Панасовича Зозулі 1993 — присвоєння Інституту імені А.П. Ромоданова. Це закріпило історичну спадкоємність наукової школи та внесок академіка Ромоданова в розвиток української нейрохірургії. 1995 — розвиток малоінвазивної спінальної нейрохірургії, в Інституті започатковано напрям лазерної та малоінвазивної спінальної нейрохірургії. Ключовими провідниками інновацій та визначними постатями, які визначили сучасне обличчя і стрімкий розвиток цього напряму, стали Є.Г. Педаченко та М.В. Хижняк 1997 — інституціоналізація дитячої нейрохірургії, в Україні було офіційно запроваджено окрему лікарську спеціальність «дитяча нейрохірургія». Одним із ключових фундаторів дитячої нейрохірургічної служби та визнаним лідером у розбудові цього науково-практичного напряму в Інституті став Ю.О. Орлов 2005–2010 — формування сучасної нейрорадіології та радіонейрохірургії, у 2010 року відкрито відділ нейрорадіології та радіонейрохірургії. Підрозділ був оснащений, зокрема, МРТ, КТ та лінійним прискорювачем Trilogy із системою стереотаксичного планування BrainLab Надалі напрям включив стереотаксичну радіохірургію, променеву терапію, функціональну МРТ, перфузійні та дифузійні дослідження, МР-трактографію та комп’ютерне планування локальних втручань 2013–2023 — період керівництва академіка НАМН України Євгенія Георгійовича Педаченка У цей час продовжили розвиток: малоінвазивної та лазерної спінальної нейрохірургії; ендоскопічних і пункційних технологій; нейротравми; нейроонкології та радіонейрохірургії; стандартизації нейрохірургічної допомоги; наукових шкіл; освітньої та наукової діяльності; міжнародної професійної інтеграції Педаченко Євгеній Георгійович — Віцепрезидент WFNS у 2013–2017 роках. Його діяльність сприяла посиленню міжнародного авторитету Інституту та його інтеграції у світову нейрохірургічну спільноту 2014 — формування напряму бойової нейротравми, після початку повномасштабної війни у 2022 році, одним із ключових напрямів діяльності Інституту стала високоспеціалізована допомога цивільним і військовослужбовцям із бойовими травмами центральної та периферичної нервової системи Липень 2023 – травень 2025 — призначено виконувачем обов’язків директора Інституту член-кореспондента НАМН України Володимира Давидовича Розуменка Цей етап забезпечив безперервність клінічної, наукової та освітньої діяльності Інституту в умовах повномасштабної війни 2025 – по теперешній час — Інститут очолив професор Михайло Віталійович Хижняк Сучасний етап характеризується: розвитком роботи в межах Програми медичних гарантій; взаємодією з НСЗУ; розвитком високоспеціалізованої нейрохірургічної допомоги; розвитком комплексної нейрореабілітації; удосконаленням наукової та освітньої діяльності; цифровізацією та технологічною модернізацією; розширенням міжнародної наукової співпраці Хронологія керівництва Інституту
Кадровий потенціал та клінічна база Колектив Інституту налічує майже 900 співробітників, серед яких — 72 наукові співробітники Науковий потенціал Інституту: 30 докторів медичних наук, 80 кандидатів наук / PhD, 17 професорів, 2 академіки НАМН України (Є. Г. Педаченко, В. І. Цимбалюк), 1 академік НАН України (В. І. Цимбалюк), 1 член-кореспондент НАМН України (В. Д. Розуменко), 14 заслужених лікарів України, 2 заслужені працівники охорони здоров’я України та 2 заслужені діячі науки і техніки України Клінічна база Інституту забезпечує повний цикл надання спеціалізованої допомоги: від комплексної діагностики та високотехнологічних втручань до післяопераційного відновлення Структура клініки –15 профільних відділень на 361 ліжко Операційна та консультативна потужність – щороку Інститут забезпечує виконання понад 5 000 хірургічних втручань та надання понад 30 000 амбулаторних консультацій, з яких 9-12 тис. — військовослужбовцям Пріоритетні наукові напрями та школи В Інституті сформувалися та продовжують розвиватися наукові школи, їх розвиток є результатом роботи кількох поколінь учених, лікарів та наукових колективів: нейротавми; нейроонкології; судинної патології головного та спинного мозку; малоінвазивної спінальної нейрохірургії; функціональної нейрохірургії; нейротрансплантації та відновної нейрохірургії; нейроімунології Нейроонкологія та мультимодальна хірургія: мікрохірургія гліальних пухлин різного ступеня анаплазії, нейромоніторинг при пухлинах функціонально важливих зон мозку; мікрохірургія краніобазальних менінгіом з інтраопераційним нейромоніторінгом; мікрохірургія краніоорбітальних менінгіом, пухлин гіпофізу, ендоскопічна та ендоназальна хірургія пухлин основи черепа; мікрохірургічні технології видалення шваном мостомозочкового кута із збереженням лицьового нерву та функції слуху; застосування вуглекислотного лазера, трансендоскопічної лазерної термодеструкції, інтраопераційної флуоресценції; безконтактна аргоно-плазмова коагуляція; ультразвукова аспірація пухлин; реконструктивні операції при пухлинах голови та шиї різної нозології; Brain-path технологія при глибинних пухлинах головного мозку; використання систем телемоніторингової нейронавігації Малоінвазивна спінальна нейрохірургія: застосування пункційної лазерної мікродискектомії на поперековому, грудному та шийному рівнях хребтового стовпа, ендоскопічні втручання різних модифікацій на шийному та поперековому відділах хребта, пункційна вертебропластика при «агресивних» гемангіомах тіл хребців, критичному остеопорозі та компресійних переломах тіл хребців Судинна та ендоваскулярна нейрохірургія: мікрохірургічне та ендоваскулярне лікування цереброваскулярних захворювань (аневризм, артеріовенозних, кавернозних мальформацій головного та спинного мозку, каротидно-кавернозних, артеріосинусних сполучень, оклюзійно-стенотичних уражень пре-та інтрацеребральних артерій, хвороби та синдрому мойа-мойа, рясно васкуляризованих пухлин та інших судинних уражень головного та спинного мозку) Функціональна та відновна нейрохірургія: хірургічне лікування епілепсії, хвороби Паркінсона, вторинного паркінсонізму, тремору, торсійної дистонії, спастичної кривошиї, ДЦП, невгамовного больового синдрому, синдром Туретта, обсесивно-компульсивного синдрому, внутрішньомозкових пухлин, абсцесів та кіст головного мозку, гідроцефалії Нейрорадіологія та радіонейрохірургія: стереотаксична радіохірургія/радіотерапія на прискорювачі «Trilogy» за протоколами NCCN (первинні доброякісні та злоякісні пухлини головного мозку, метастази, АВМ, кавернозні ангіоми, тригемінальна невралгія та інші функціональні порушення); МР-трактографія Експериментальні дослідження: оцінка генетичного ризику дегенеративних процесів ЦНС, діагностика дегенеративних захворювань хребта на основі їх біологічного фенотипування, персоналізовані підходи біотехнологічної терапії (PRP, PL-PRP, PLPRP+фібриновий матрикс), нейроімунологічні дослідження, розробка лікворошунтуючих систем та вивчення післярадіаційної енцефалопатії Бойова нейротравма та комплексна нейрореабілітація: з 2014 та особливо з 2022 рр. ключовим вектором діяльності Інституту є надання високоспеціалізованої допомоги цивільним і військовослужбовцям із вогнепальними й вибуховими пораненнями ЦНС і периферичних нервів Мультидисциплінарна реабілітація: впровадження системних програм відновного лікування (фізична, психологічна та функціональна реабілітація) після бойових травм, інсультів Видавнича, освітньо-наукова діяльність та захист дисертацій Дисертаційні ради: з 1976 року працює Спеціалізована вчена рада, у якій захищено 84 докторських, 376 кандидатських дисертацій та 15 дисертацій PhD. Підготовлено також фахівців із суміжних дисциплін (нервові хвороби, променева діагностика, патологічна анатомія, біологія) Освітня діяльність Наявність ліцензії на освітню діяльність закладів освіти (вища освіта) – підготовка аспірантів, діяльність докторантури та резидентури (з 2026 р.) Базові кафедри На базі Інституту функціонують кафедри нейрохірургії Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика (з 1950 р.) та Національного медичного університету імені О. О. Богомольця імені О. О. Богомольця (з 1986 р.), що забезпечують безперервну підготовку фахівців з нейрохірургії Публікаційна активність Понад 8 000 наукових публікацій, 210 монографій (4 видано за кордоном), понад 470 патентів та свідоцтв. Наукові праці останніх років – монографії, навчальні посібники та методичні вказівки «Лікування поранених з бойовими травмами кінцівок» (2020), «Стандартизація в нейрохірургії» в 6 частинах (2019-2020), «Бойова травма та поранення голови, шиї та хребта. Сучасні принципи невідкладної допомоги» (2020), «Вогнепальні непроникаючі черепно-мозкові поранення» (2020), «Радіохірургічні та діагностичні променеві технології в лікуванні та діагностичному супроводі пацієнтів із метастатичним ураженням головного мозку» (2020), «Променева діагностика» (2020), «Вогнепальні поранення м’яких тканин» (2020), «Розвиток системи фізичної та реабілітаційної медицини в умовах ведення збройного конфлікту» (2020), «Особливості черепно-мозкової травми в умовах бойових дій» (2021), «Атлас бойової хірургічної травми (досвід антитерористичної операції/операції об’єднаних сил)» (2021), «Принципи організації та алгоритми надання спеціалізованої нейрохірургічної допомоги при вогнепальних черепно-мозкових пораненнях в сучасній війні. Методичні вказівки» (2022), «Діагностика і хірургічне лікування мальформації Кіарі та сирингомієлії» (2022), «Людина і її мозок: монографія у 3 т.» (2022), «Лікування поранених з бойовими ушкодженнями грудей: монографія» (2023), «Уроки війни. Практичний посібник нейрохірурга» (2023), «Атлас променевої діагностики вогнепальних поранень» (2024), «Акромегалія. Огляд останніх міжнародних настанов» (2024), «Нейроофтальмологія. Актуальні питання» (2024), «Ультразвукове дослідження хребта. Периферичні нерви та лікування болю» (2024), «Візуалізація вогнепальних поранень грудної та черевної порожнин» (2024), «Візуалізація вогнепальних поранень серцево-судинної системи» (2024), «Vita mortuorum in memoria est posita vivorum. Вони створювали історію. Пам’ятаємо… До 75-річчя з дня заснування Інституту нейрохірургії.» (2025), «Застосування електроміографії при шийних та попереково-крижових радикулопатіях: метод. рекомендації» (2025) Фаховий журнал «Ukrainian Neurosurgical Journal» (видається з 1995 р., індексується в Scopus, категорія «А» Переліку фахових видань МОН України) Розвиток академічних традицій 2014 – запровадження стипендії ім. акад. О.І. Арутюнова для молодих вчених-нейрохірургів і молодих учених у галузі фундаментальних досліджень у нейрохірургії. У 2025 році засновано почесне звання «Почесний професор ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» — найвищу відзнаку Інституту, якою нагороджуються видатні вчені, лікарі та меценати за визначний внесок у розвиток української нейрохірургії, медичної науки та багаторічну підтримку Інституту Міжнародне співробітництво та інтеграція Інститут є колективним членом Європейської асоціації нейрохірургів (EANS), визнаний Міжнародною навчальною базою Всесвітньої федерації нейрохірургічних товариств (WFNS), а його фахівці є членами Американської асоціації нейрохірургів (AANS). Інститут бере активну участь у міжнародних наукових та освітніх програмах, розвиває професійну співпрацю, проводить спільні дослідження та впроваджує світові стандарти нейрохірургічної практики Закордонні партнери Клініка Шаріте (Берлін), Клініка Bell-Etaze (Дюссельдорф), Університет м. Любека (Німеччина), Госпіталь SickKids (Торонто, Канада), Медична школа Піттсбурзького університету (США), Університет Каліфорнії в Лос-Анджелесі (США), Медичний центр «Сорока» (Ізраїль) Участь у консорціумах та проєктах Програми ЄС «ГОРИЗОНТ 2020» та «Горизонт Європа» (портал Europa/Research) Реєстрація в системі SAM уряду США. Консорціум «PROMM» (оцінка якості життя пацієнтів з менінгіомами, Лейденський університет) Програма «European Pilot Network of Reference Centres in Refractory Epilepsy» Спільні дослідження з Karolinska Institute (Швеція) та Університетом Міннесоти (США) Розпочато підготовку угоди про співпрацю з University College London у сфері спільних наукових досліджень |
||||||||||||||||
